Інтелект Груп Україна засвідчує свою повагу Американській Торговій Палаті й повідомляє про безумовну підтримку реалізованих у законопроектах №№ 2506А і 2507А зусиль із належного законодавчого врегулювання процедури виконання судових рішень та унормування статусу суб’єктів, що виконуватимуть зазначені рішення.
Висока актуальність означеної роботи й нагальна потреба покращання існуючого стану речей в процесі виконання судових рішень є, на нашу думку, очевидними.
Адже ефективність судової системи держави є не лише свідченням розвитку правової культури її громадян, а й запорукою активного господарювання, успішного підприємництва, притоку капіталів, а відтак – підґрунтям для економічного розвитку країни.
Зважаючи на те, що раніше висловлена позиція Американської Торгової Палати (лист №15-390 від 05.05.2015) не врахована в проектах, вважаємо за доцільне наполягати на її реалізації в ході дальшої роботи над проектами. Усі зауваження і пропозиції Американської Торгової Палати, висловлені в наданому для опрацювання проекті листа, вважаємо слушними й підтримуємо.
Пропонуємо доповнити проект листа Американської Торгової Палати наведеною нижче позицією щодо законопроекту про виконавче провадження (№2507А).
Низка статей Кримінального кодексу України й Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають конфіскацію і знищення майна, певних предметів, матеріалів, сировини, обладнання тощо.
Проте, на жаль, спеціального закону, котрий детально унормовував би правовідносини щодо вищезазначених конфіскації і знищення в Україні не прийнято. Кримінальний кодекс України лише в загальних рисах встановлює поняття конфіскації майна як покарання, проте не містить будь-яких приписів щодо конфіскації і знищення певних предметів злочину – матеріалів, сировини, обладнання тощо. Такий самий стан речей має місце щодо адміністративних правопорушень.
Як наслідок – неврегульованими в Україні на законодавчому рівні залишаються питання конфіскації та знищення:
знарядь і матеріалів, які використовувалися при вчиненні умисних порушень прав на об’єкти інтелектуальної власності;
фальсифікованих лікарських засобів, сировини та обладнання для їх виготовлення;
дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва;
товарів, промаркованих підробленими марками чи голографічними захисними елементами;
незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, у т.ч. шляхом відкриття підпільних цехів або застосування обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів;
наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, що були предметом контрабанди;
предметів контрабанди;
знарядь і засобів незаконного рибного, звіриного або іншого водного добувного промислу, незаконного полювання;
знарядь і засобів заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель;
кіно- та відеопродукції, що пропагує культ насильства і жорстокості, расову, національну та релігійну нетерпимість та дискримінацію, засобів її виготовлення і демонстрування.
Наведений перелік вражає, проте, він не є вичерпним. Адже потребують законодавчого врегулювання питання конфіскації і знищення предметів правопорушень, передбачених ст.ст. 42-1, 42-2, 46-1, 51-2, 85, 85-1, 88, 88-1, 90, 91, 106-2, 122-5, 133, 146, 154, 156, 160, 162, 164, 164-3, 164-5, 164-6, 164-7, 164-9, 164-10, 171-2, 172-5, 174, 177-2, 181, 182, 188, 190, 191, 195-1, 195-2, 195-4, 195-5, 195-6, 204-3, 212-6, Кодексу України про адміністративні правопорушення; ст.ст. 176, 177, 201, 203-1, 203-2, 204, 216, 229, 239-1Кримінального кодексу України.
Спеціальним законом або законом про виконавче провадження слід унормувати правовідносини, що вже виникають у зв’язку з доступом до об’єктів конфіскації і знищення (питання забезпечення безпеки виконавця, відшкодування витрат, відкриття дверей і приміщень), питання витрат та визначення суб’єктів і процедури логістики й транспортування об’єктів конфіскації і знищення, їх відповідального зберігання, обслуговування, оцінки, реалізації та знищення тощо.

Що стосується проекту №2507А, то вважаємо доречним висловити до нього такі пропозиції.
За статтею 4 виконавчий документ повертається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання стягувачу, зокрема, коли: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею. На наш погляд, замість повернення виконавчого документа стягувачу в описаних випадках слід передбачити запит виконавцем відомостей про набрання законної сили рішенням та надсилання виконавчого документа виконавцем відповідному органові для усунення недоліків документа. Саме такий підхід повною мірою відповідатиме інтересам стягувача й забезпечить швидке виконання рішень.
Частина 2 статті 5 законопроекту містить перелік видів рішень, які не можуть виконуватися приватними виконавцями. Наявність зазначеного обмеження діяльності приватних виконавців не є обґрунтованою те на відповідає принципам виконавчого провадження, що передбачені в проекті (стаття 2).
За частиною 2 статті 13 арешт на майно (кошти) накладається в день його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Проте, частина сьома статті 26 законопроекту не містить положень із зазначенням будь-яких строків вчинення дій.
Згідно з проектом (пункт 21 частини 3 статті 18) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача. Державні органи звільняються від авансового внеску (стаття 26 проекту). Таким чином, на жаль, майбутній закон унеможливлюватиме залучення на платній основі суб’єктів господарювання до проведення, зокрема, виконавчих дій за судовими рішеннями в кримінальних провадженнях і провадженнях про адміністративні правопорушення, коли потребуватиметься вирішення завдань із транспортування, зберігання, обслуговування, оцінювання й реалізації або можливого знищення певних предметів, сировини обладнання тощо.

З найкращими побажаннями,
«Інтелект Груп Україна»